Як вишиванка все життя твоє,
То чорні кольори, а то червоні,
І білі – сивина на твоїх скронях,
Й цвіт сонця, що наснаги надає.
А синє – то волошки у житах,
Високе небо, що над головою,
І море, що повік шумить прибоєм,
І, люди кажуть, синій щастя птах.
Тож хай не буде чорних кольорів,
Ні у житті, а ні на вишиванці,
Хай жовте сонце сходить в небі вранці,
І червоніє колір вечорів.
І замість сірого буя в житті твоїм
Зелене лиш, бузкове і блакитне,
Нехай рожевим все життя розквітне,
І колір радості наповнює твій дім.
Теща люба, теща мила,
Обійму тебе щосили,
Бо я Твій єдиний зять
І я хочу всім сказать
Теплим хлібом, свіжим салом
Ти нас щедро пригощала,
Пампушки з часником,
Українським борщиком,
А гарячі пампушки
Ми з'їдали залюбки.
Ти пекла нам і варила,
І ніколи не сварила,
Коли я дивись футбола,
Не втручалась Ти ніколи!
А за Київське "Динамо"
Ти "боліла" разом з нами.
Бажаю я, щоби життєва суєта
Була Тобі лиш в радість і завжди
Яскравим сяйвом сяяла Твоя зоря!
Зоря, у сяйві променів якої народилась Ти.
В житті бажаю всяких перемог,
В коханні, у кар'єрі, над собою...
Не знати бід, ні горя, ні тяжких думок,
Щоб всі вони були відкинуті Тобою
На периферію Твого життєвого шляху...
Щоб долі рок Тобі завжди був не відомим,
Щоб йшла лише одним – своїм шляхом,
Шляхом лиш перемог, удач і вибраним свідомо,
Але щоби й лишалась Ти при цьому,
Завжди богата тілом, розумом, душею,
Ну і згадала б час від часу, хоч порою,
Того, хто у житті Твоєму,
Був ненадовго поруч із Тобою.
Розділи
Додаткові
Друзі сайту