Дорогі жінки, дівчата!
Наші рідні і красиві!
Кращого немає свята,
Аніж те, що прийшло нині!
Це для вас сніги розтали,
Це для вас прийшла весна.
Ви собою полонили
Наші душі і серця.
То ж лишайтесь завжди милі,
Ніжні, щирі, чарівні,
І розумні, і вродливі,
І веселі, і прості!
Ти – небес бездонна висота.
Океанів неоглядні ширі.
Ти – у небі чайка золота,
Білий світ у злагоді та в мирі.
Ти – зоря, що за мільйони миль,
І розрада у тяжкій зажурі,
У твоїх очах то повен штиль,
То цунамі невблаганні бурі.
Ти, як космос, - без небес і дна,
Недосяжна, тиха і всевладна.
Ти – весна над світом молода,
Доброму і світлому початок.
Ти й в своїй гріховності свята,
Велелюдне, многолике свято.
То метеоритом спалахнеш,
В безвісті навіки десь пропавши.
То нарцисом в когось зацвітеш
На екрані пам'яті назавжди.
Землю грієш, наче свій вігвам,
Силою єства та сонцем плоті.
Гімн співаю серцю і рукам,
Непогрішним в щасті та в скорботі.
Розділи
Додаткові
Друзі сайту