Мила, Кохана, Єдина,
Тебе лиш чекаю під зорями,
Шляхом Чумацьким, зорями зораним
До тебе спішу, Єдина.
Де ти, Кохана, Єдина, Мила,
Чи знайду тебе я, чи може впаду
На срібну дорогу від зорепаду
Усмішок твоїх, мила,
Єдина, Мила, Кохана,
Любов наша варта вічності.
Тобі лиш присягну у вірності,
Зоре моя кохана.
Зійди до мене зіркою із неба,
Вві сні явися, в маренні прийди,
Тільки не клич, і не зови, не треба,
Не треба слів, ти руку протягни.
Лиця торкнися перстами своїми,
У очі глянь. Напитися води,
Дай із долонь. Розсунь руками стіни,
Що стали поміж нас, а потім лиш - люби.
Тобі дарую ночі я і дні,
Думки свої, веселі і сумні,
Ти світиш, наче зірка в вишині, -
Мені...
Бачу тебе, як дивлюсь в небо земне,
Твоя усмішка лиш мені приємна,
Пишу вірші, шукаю вічні теми -
Для тебе.
Якщо розлучить доля нас на час,
Люби мене сильніше у сто раз,
Аби вогонь любові не погас
Між нас.
Розділи
Додаткові
Друзі сайту