Як вишиванка все життя твоє,
То чорні кольори, а то червоні,
І білі – сивина на твоїх скронях,
Й цвіт сонця, що наснаги надає.
А синє – то волошки у житах,
Високе небо, що над головою,
І море, що повік шумить прибоєм,
І, люди кажуть, синій щастя птах.
Тож хай не буде чорних кольорів,
Ні у житті, а ні на вишиванці,
Хай жовте сонце сходить в небі вранці,
І червоніє колір вечорів.
І замість сірого буя в житті твоїм
Зелене лиш, бузкове і блакитне,
Нехай рожевим все життя розквітне,
І колір радості наповнює твій дім.
Теща люба, теща мила,
Обійму тебе щосили,
Бо я Твій єдиний зять
І я хочу всім сказать
Теплим хлібом, свіжим салом
Ти нас щедро пригощала,
Пампушки з часником,
Українським борщиком,
А гарячі пампушки
Ми з'їдали залюбки.
Ти пекла нам і варила,
І ніколи не сварила,
Коли я дивись футбола,
Не втручалась Ти ніколи!
А за Київське "Динамо"
Ти "боліла" разом з нами.
Спасибі, татусю, спасибі, дідусю,
За щирість сердечну й турботу про нас,
За руки Твої, що не знають спочину,
Готові на поміч прийти повсякчас.
Хай повняться дні твої радістю, миром,
Зоря світанкова не раз ще зійде,
вітаємо рідний, вітаємо, милий,
вітаємо всі з ювілеєм Тебе!
Розділи
Додаткові
Друзі сайту