Оригінальний текст:

Дочка пішла в перший клас.
Це зараз у першокласників цілий рік оцінки не виставляють, а тоді тільки в першій чверті зірочки на обкладинку ліпили, а вже із другий – повновагі оцінки. Кому п’ятірки, а кому – що залишиться.
Ну от, почалася друга чверть.
Дочка регулярно ходить у школу, у суботу подає мамі на перевірку щоденник.
Мама глянула й відразу впала в моторошний розлад – У їхньої єдиної дівчинки, надії й гордості, самої розумному й гарної принаймні у дворі – за один тиждень дві трійки. І зауваження по поведінці.
Що роблять у таких випадках мами, не здатні як варто вичитати своє дитятко?
Правильно. Ідуть до тата.
Тато подивився на щоденник, на дружину, подумав і вирік вічну… Ні, не так. ВІЧНУ ІСТИНУ:
- Головне, щоб фату задом наперед не наділа…
 Копіювати текст
 12

Трансліт:

Dochka pishla v pershuj klas.
Ce zaraz u pershoklasnukiv ciluj rik ocinku ne vustavljajut', a todi til'ku v pershij chverti zirochku na obkladunku lipulu, a vzhe iz druguj – povnovagi ocinku. Komu p’jatirku, a komu – wo zalushut'sja.
Nu ot, pochalasja druga chvert'.
Dochka reguljarno hodut' u shkolu, u subotu podaye mami na perevirku wodennuk.
Mama gljanula j vidrazu vpala v motoroshnuj rozlad – U jihn'oji yedunoji divchunku, nadiji j gordosti, samoji rozumnomu j garnoji prunajmni u dvori – za odun tuzhden' dvi trijku. I zauvazhennja po povedinci.
Wo robljat' u takuh vupadkah mamu, ne zdatni jak varto vuchutatu svoye dutjatko?
Pravul'no. Idut' do tata.
Tato poduvuvsja na wodennuk, na druzhunu, podumav i vurik vichnu… Ni, ne tak. VIChNU ISTUNU:
- Golovne, wob fatu zadom napered ne nadila…
 Копіювати текст
 12