Оригінальний текст:

Пощастило якось нашому чоловікові з дуже віддаленого села виграти в якусь лотерею путівку в Париж.
Приїхав він туди, поселився в п'ятизірковий готель. Вечором випив пляшча, яке прихопив в дорогу...
Ранком встав - захотілося щось поїсти. Виходить на коридор - а там: "шведський стіл" з цілою купою канапок і всяких делікатесів.
Він, не довго думаючи, бере крісло з номеру, сідає біля цих наїдків і давай уплітати.
Місцевий гарсон, побачивши, що дядько зараз з'їсть геть усе, зауважив йому:
- Перепрошую, але це "шведський" стіл...
На що наш відповів:
- Прошу пана, сідайте зі мною. Ви що, не бачите? - тут стільки їди, що і вам, і шведам вистачить!
 Копіювати текст
 10

Трансліт:

Powastulo jakos' nashomu cholovikovi z duzhe viddalenogo sela vugratu v jakus' lotereju putivku v Paruzh.
Prujihav vin tudu, poseluvsja v p'jatuzirkovuj gotel'. Vechorom vupuv pljashcha, jake pruhopuv v dorogu...
Rankom vstav - zahotilosja wos' pojistu. Vuhodut' na korudor - a tam: "shveds'kuj stil" z ciloju kupoju kanapok i vsjakuh delikatesiv.
Vin, ne dovgo dumajuchu, bere krislo z nomeru, sidaye bilja cuh najidkiv i davaj uplitatu.
Miscevuj garson, pobachuvshu, wo djad'ko zaraz z'jist' get' use, zauvazhuv jomu:
- Pereproshuju, ale ce "shveds'kuj" stil...
Na wo nash vidpoviv:
- Proshu pana, sidajte zi mnoju. Vu wo, ne bachute? - tut stil'ku jidu, wo i vam, i shvedam vustachut'!
 Копіювати текст
 5