Оригінальний текст:

Усі дівчата, що дотепер були моїм коханням
Були для мене прекрасним сонячним світанням,
Морів перед грозою хвилюванням,
Птахів весняним щебетанням.
Я їх обожнював, робив їх своїм ідеалом,
Давав своє кохання, яке не було їм потрібне й даром,
І зараз ти мене останньої любові позбавляєш,
Я дати міг тобі те, про що ти навіть і не уявляєш.
Я світ би міг тобі відкрити по-новому,
Світ, що не відомий досі ще нікому,
Світ, гармонію в якому створюють тільки двоє,
Світ, як його бачить серце моє.
Але я зрозумів нарешті
всі ви, мого кохання недостойні,
Ви всі приземлені, духовно бідні, думками непристойні,
Вам
тай людям всім
на цій землі матеріальне значно ближче,
Настане час, і ви від світу цього впадете на найглибше днище!
Всіх вас, людей, я не осуджую, така ваша природа,
Моє ж покликання посеред вас всіх жити поки не випаде нагода
Всім показати, що це життя єдине і цінність його в тому,
Щоб жити у гармонії зі всім, яку дає любов світові цьому.
 Копіювати текст
 15

Трансліт:

Usi divchata, wo doteper bulu mojim kohannjam
Bulu dlja mene prekrasnum sonjachnum svitannjam,
Moriv pered grozoju hvuljuvannjam,
Ptahiv vesnjanum webetannjam.
Ja jih obozhnjuvav, robuv jih svojim idealom,
Davav svoye kohannja, jake ne bulo jim potribne j darom,
I zaraz tu mene ostann'oji ljubovi pozbavljayesh,
Ja datu mig tobi te, pro wo tu navit' i ne ujavljayesh.
Ja svit bu mig tobi vidkrutu po-novomu,
Svit, wo ne vidomuj dosi we nikomu,
Svit, garmoniju v jakomu stvorjujut' til'ku dvoye,
Svit, jak jogo bachut' serce moye.
Ale ja zrozumiv nareshti
vsi vu, mogo kohannja nedostojni,
Vu vsi pruzemleni, duhovno bidni, dumkamu neprustojni,
Vam
taj ljudjam vsim
na cij zemli material'ne znachno bluzhche,
Nastane chas, i vu vid svitu c'ogo vpadete na najglubshe dnuwe!
Vsih vas, ljudej, ja ne osudzhuju, taka vasha pruroda,
Moye zh poklukannja posered vas vsih zhutu poku ne vupade nagoda
Vsim pokazatu, wo ce zhuttja yedune i cinnist' jogo v tomu,
Wob zhutu u garmoniji zi vsim, jaku daye ljubov svitovi c'omu.
 Копіювати текст
 7