Фрази, за які двадцять років назад можна було легко сісти в дурдом:
- Я буду в лісі, але ти мені подзвони…
- В мене вже рука замерзла з тобою розмовляти…
- Я випадково стер “Війну і Мир”…
- Бляха, не можу зайти на пошту…
- Я тобі лист десять хвилин назад відправив, ти отримав?
- Скинь мені фото на мило…
- Я телефон вдома забув…
- Я не можу з тобою говорити, ти весь час пропадаєш…
- Положи мені гроші на трубку…
- Давай подаруємо йому домашній кінотеатр…
- Та там всього то двісті гігабайт…
- Я другу світову за німців пройшов…
- Так ти на телефоні порахуй…
- Перейменуй папку…
- Я качаю ельфа…
- Втикни мені зарядку…
- Івана немає вдома, він в армії. Ви йому подзвоніть.