— Абрам Мойсеєвич, я хотів би навчатися у вас музиці.
— Як, вибачте, ваше прізвище?
— Іваненко.
— Але, молодиче, у вас же зовсім немає хисту!
— Але я дуже хочу!
— А як, вибачте, вас звати?
— Іван.
— Але ж ви розумієте, що вам це не до снаги.
— Але це мрія мого батька…
— А як ваше по-батькові?
— Ааронович…
— На ви ж бачите, як глибоко буває закопаний талант!