Абрам дзвонить своєму синові, який іммігрував в Нью-Йорк:
- Синку, я повинен тебе засмутити, але ми з твоєю мамою розлучаємося!
Син:
- Тату, та що ти таке кажеш, і це прямо перед святами!
Абрам:
- На жаль це так ... Та й ще одне, подзвони своїй сестрі, Сарі в Чикаго і повідом їй цю сумну звістку.
Хлопець у відчаї дзвонить сестрі, розповів про всі події, вона тут же дзвонить батькові, і каже:
- Тато, тато, ви ж не збираєтеся розлучатися, так? Не робіть нічого, поки ми з братом не приїдемо, ти зрозумів, нічого!
І тут же кладе слухавку.
Абрам розвертається до своєї дружини, і каже:
- Ну, що, Розочка, все пройшло, як по маслу, наші діти приїдуть до нас на свята, і ще авіаквитки самі собі куплять.