Жіночий анекдот-тост: йде чоловік по пустелі, спека. Бачить людина лежить у піску, вмирає:
- Води-и. Чоловіку шкода останню краплю води, яка залишилися в фляжці, не дав, пішов. Чи довго йшов, чи ні, прокинулась у нього совість. Повернувся. А людина вже померла.
- Так давайте вип'ємо, дівчата, за те, щоб давати коли просять, а не коли хочеться дати, а нікому!