Зустрілися два приятелі, один іншому говорить:
Ось дивися, тобі вже сороковник стукнув, а досі живеш один як перст, помирати будеш - склянку води нікому подати. Замислився, одружився, дітьми обріс, все як у усіх - дружина мегера, діти - дебіли, загалом звичайна сім'я, не життя, а каторга. І ось прийшов час помирати, лежить він і думає: "А пити якось зовсім не хочеться"!
Розділи
Додаткові
Друзі сайту