Санаторій під Києвом, осінь, вечір. Гуляють по парку двоє (ті кому за..), він і вона. Вона йому говорить:
- Ви, Федір Пилипович, щось усе мовчите та мовчите. Поговорили б зі мною про що нибудь, про квіти або про зірки!
- Та я, Ганна Митрофанівна, скромний такий! Ви б мені дали, та я б і пішов собі!