Доля нас звела і розлучила,
Я знаю, ми ніколи не будемо разом.
Мене біль сердечна мучила,
І мучитеме, бо ми не разом.
Чому, так буває? Навіщо доля це робить?
Знайомить і розлучає людей,
Адже, цим самим, вона людину губить.
В житті ж не має, як у казці фей!
Які зведуть знов дві душі, дві половинки,
Які кохають, але не разом.
Спитай....
На що, на що тобі питати
Чи я люблю тебе, чи ні ...
О, легше серце розірвати,
Ніж дати відповідь мені.
Чи я люблю тебе, - не знаю, -
Спитай вночі у срібних зір,
Весною вслухайсь в шелест гаю,
Вдивися в даль зелених гір,
Спитай у чайки, що голосить,
Спитай у хмар, що сльози ллють,
Піди на скошені покоси,
Що в раз останній роси п'ють, -
Спитай, бо я сказать безсила,
Спитай, щоб я цього не говорила.
Розділи
Додаткові
Друзі сайту