Перший раз малий Микола
Став збиратися до школи.
Олівця поклав у сумку,
Книги, ручку, зошит, гумку,
М’яч, перо, граблі, подушку,
На обід м’яку пампушку,
Двох ведмедиків, лопату,
Білочку руду хвостату,
Лук, і стріли, і рушницю,
Ще й пухкеньку паляницю,
Ще стільця, стола і парту
І географічну карту,
Трактора, машинку, мило –
Вже й надворі звечоріло.
Сів Миколка, дума думку
„Чи усе поклав у сумку?”
Я пам'ятаю день і час,
Коли пішов у перший клас,
Коли за парту вперше сів
І першу лінію провів...
Як перше слово прочитав,
Як першу букву написав,
І перші вчительки слова,
Що хліб - усьому голова.
Повік залишаться в мені
Дитячі мрії осяйні,
Стежина в росяні поля
І перша вчителька моя.
Я пам'ятаю ту любов,
Що оживає знову й знов.
Подругу в білому вбранні,
Що часто снилася мені...
Я пам'ятаю день і час,
Коли скінчив останній клас.
Шкільний дзвінок у груди бив,
А я дзвонив, а я дзвонив...
Повік залишаться в мені
Юнацькі мрії осяйні,
Стежина в росяні поля
І перша вчителька моя
Шановні друзі, всі присутні,
Батьки, сьогоднішні й майбутні,
Дорогі діти, вчителі,
З найкращим святом на землі!
Хочу усіх вас привітати,
Слова стараюсь підібрати,
Щоб кожен раптом це відчув,
Щоб вересня свого він не забув.
Щоб ворухнулось щось в душі
В усіх, хто чує ці вірші.
Бо хоч уже і час пробіг,
Та кожен з нас забудь не зміг
Як сам колись, мов ці малята,
Спішив на перше шкільне свято.
І хоч пройшло чимало літ,
Та не зітреться дивний слід...
І ось у вересня погожу днину
Ти вже ведеш свою дитину.
Розділи
Додаткові
Друзі сайту